'Кодування інформації
Щоб передати інформацію, її необхідно закодувати відповідно до природи каналу передачі. Наприклад, розмова по телефону (звукові сигнали) автоматично кодується в електричні сигнали, які по мережі передаються до співрозмовника і там знову перетво-рюються у звукові сигнали.
Кодування - це перетворення інформації без зміни її змісту в інший вигляд за допомогою певного коду. Код - це набір правил перетворення для кодування. Прикладом учнівського кодування є такий прийом: випису¬ється алфавіт і всі букви нумеруються за порядком. Наприклад, так: За допомогою цієї кодової таблиці можна написати зашиф¬ровану записку, де букви замінені відповідними числами. Наприклад, таку: З 1 22 33 6 1 14 22 20 11 22 1 23 11 1 16 4 7 2 21 24 Одержувач такої записки повинен користуватися цією ж кодовою таблицею, щоб розшифрувати і прочитати повідомлення. У комп'ютері носіями інформації є електричні або магнітні сигнали, які можуть мати лише два значення: 0 - вимкнуто (нема струму, розмагнічено) або 1 - ввімкнуто (є струм, намагнічено). За допомогою таких 0 і 1 кодують будь-яку інформацію, яку обробляє комп'ютер. Якщо застосувати згаданий метод, то цифр 0 і 1 вистачить на позначення лише двох символів. Можна застосувати кодування комбінацією із кількох Oil. Якщо взяти по два знаки (00, 01. 10, 11), це дозволить кодувати вже 4 символи. Тризначний код дає 8 комбінацій, чотиризначний - 16. Цього мало для зображення літер алфавіту, цифр і розділових знаків, спеціальних символів тощо. Такої кількості символів вистачає для відображення літер, цифр, розділових, а також графічних елементів. Малюнки і звуки зображуються тими ж комбінаціями, але перед ними стоїть спеціальний знак, який вказує на характер інформації.
Усі символи, які використовує комп'ютер, заносяться в табли¬цю і нумеруються десятковими числами, які перетворюються у двійковий код із 8 знаків 0 і 1 - виходить кодова таблиця символів. Наприклад, в комп'ютерах застосовується восьмизначний код ASCII, розрахований на 256 символів. Для кожного символу - це послідовність з 8-ми цифр Oil, яка визначає певний символ. У комп'ютер заноситься та обробляється текстова інформація, цілі і дійсні числа, графічні побудови, малюнки і музика. І всі вони представлені у вигляді комбінацій із восьми «0» і «1» - байтами. Яка б інформація в комп'ютері не була (голос диктора або його зображення), вона завжди кодується байтами. Визначимо головну відмінність між книгою і занесеним в комп'ютер текстом. Вона полягає в тому, що коли ми відкриваємо книгу, то бачимо зображення символів, сформованих дрібними крих¬тами друкарської фарби. А якщо ж «відкриємо» пам'ять комп'ютера, то «побачимо» коди літер, складених із 0 і 1. Звичайний текст зображується в комп'ютері послідовністю кодів. Тобто замість кож¬ної літери тексту зберігається її номер за кодовою таблицею. І тільки при виведенні літер у зовнішнє середовище (на папір або екран монітора) проводиться формування звичних зорових образів літер.
Витяг з кодової таблиці символів ASCII
В сучасних програмах розповсюджене кодування символів 16-бітним кодом (2 байти) UNICODE з номерами від 0 до 65535, що практично вміщує алфавіти всіх народів світу.
Вимірювання об'єму інформації Інформація відображається символами (байтами), і її об'єм вимірюється кількістю байт у повідомленні. Наприклад, текст «Данило грає у футбол» має 20 байтів, і це можна порахувати. Об’єм інформації вимірюється кількістю байт у повідомленні (текстовому, графічному тощо). В тексті розділові знаки і «пропуски» - теж символи. Нехай на аркуші 56 рядків по 64 символи у рядку. Такий аркуш буде мати 56x64 = 3584 байт інформації.
Для вимірювання великих об'ємів інформації використовують кіло-, мега-, гігабайти. В інформатиці, обчислювальній техніці префікси кіло-, мега- і гіга- мають дещо інший зміст, ніж в інших науках. Кіло- - префікс, коефіцієнт
210 = 1024
1 КБ(кілобайт)= 210 байтам = 1024 байтам
1 МБ(мегабайт) = 210 КБ= 1024 КБ
1 ГБ(гігабайт) = 210 МБ= 1024 МБ
Якщо є необхідність приблизно підрахувати об'єм інформації книжки, треба кількість символів на одній сторінці помножити на кількість сторінок. Нехай книжка має 256 сторінок по 3584 байти на сторінці. Об'єм інформації такої книги: 3584x256= 917504 байт = 896 кілобайт = 0,875 мегабайта.
Щоб передати інформацію, її необхідно закодувати відповідно до природи каналу передачі. Наприклад, розмова по телефону (звукові сигнали) автоматично кодується в електричні сигнали, які по мережі передаються до співрозмовника і там знову перетво-рюються у звукові сигнали.
Кодування - це перетворення інформації без зміни її змісту в інший вигляд за допомогою певного коду. Код - це набір правил перетворення для кодування. Прикладом учнівського кодування є такий прийом: випису¬ється алфавіт і всі букви нумеруються за порядком. Наприклад, так: За допомогою цієї кодової таблиці можна написати зашиф¬ровану записку, де букви замінені відповідними числами. Наприклад, таку: З 1 22 33 6 1 14 22 20 11 22 1 23 11 1 16 4 7 2 21 24 Одержувач такої записки повинен користуватися цією ж кодовою таблицею, щоб розшифрувати і прочитати повідомлення. У комп'ютері носіями інформації є електричні або магнітні сигнали, які можуть мати лише два значення: 0 - вимкнуто (нема струму, розмагнічено) або 1 - ввімкнуто (є струм, намагнічено). За допомогою таких 0 і 1 кодують будь-яку інформацію, яку обробляє комп'ютер. Якщо застосувати згаданий метод, то цифр 0 і 1 вистачить на позначення лише двох символів. Можна застосувати кодування комбінацією із кількох Oil. Якщо взяти по два знаки (00, 01. 10, 11), це дозволить кодувати вже 4 символи. Тризначний код дає 8 комбінацій, чотиризначний - 16. Цього мало для зображення літер алфавіту, цифр і розділових знаків, спеціальних символів тощо. Такої кількості символів вистачає для відображення літер, цифр, розділових, а також графічних елементів. Малюнки і звуки зображуються тими ж комбінаціями, але перед ними стоїть спеціальний знак, який вказує на характер інформації.
Усі символи, які використовує комп'ютер, заносяться в табли¬цю і нумеруються десятковими числами, які перетворюються у двійковий код із 8 знаків 0 і 1 - виходить кодова таблиця символів. Наприклад, в комп'ютерах застосовується восьмизначний код ASCII, розрахований на 256 символів. Для кожного символу - це послідовність з 8-ми цифр Oil, яка визначає певний символ. У комп'ютер заноситься та обробляється текстова інформація, цілі і дійсні числа, графічні побудови, малюнки і музика. І всі вони представлені у вигляді комбінацій із восьми «0» і «1» - байтами. Яка б інформація в комп'ютері не була (голос диктора або його зображення), вона завжди кодується байтами. Визначимо головну відмінність між книгою і занесеним в комп'ютер текстом. Вона полягає в тому, що коли ми відкриваємо книгу, то бачимо зображення символів, сформованих дрібними крих¬тами друкарської фарби. А якщо ж «відкриємо» пам'ять комп'ютера, то «побачимо» коди літер, складених із 0 і 1. Звичайний текст зображується в комп'ютері послідовністю кодів. Тобто замість кож¬ної літери тексту зберігається її номер за кодовою таблицею. І тільки при виведенні літер у зовнішнє середовище (на папір або екран монітора) проводиться формування звичних зорових образів літер.
Витяг з кодової таблиці символів ASCII
В сучасних програмах розповсюджене кодування символів 16-бітним кодом (2 байти) UNICODE з номерами від 0 до 65535, що практично вміщує алфавіти всіх народів світу.
Вимірювання об'єму інформації Інформація відображається символами (байтами), і її об'єм вимірюється кількістю байт у повідомленні. Наприклад, текст «Данило грає у футбол» має 20 байтів, і це можна порахувати. Об’єм інформації вимірюється кількістю байт у повідомленні (текстовому, графічному тощо). В тексті розділові знаки і «пропуски» - теж символи. Нехай на аркуші 56 рядків по 64 символи у рядку. Такий аркуш буде мати 56x64 = 3584 байт інформації.
Для вимірювання великих об'ємів інформації використовують кіло-, мега-, гігабайти. В інформатиці, обчислювальній техніці префікси кіло-, мега- і гіга- мають дещо інший зміст, ніж в інших науках. Кіло- - префікс, коефіцієнт
210 = 1024
1 КБ(кілобайт)= 210 байтам = 1024 байтам
1 МБ(мегабайт) = 210 КБ= 1024 КБ
1 ГБ(гігабайт) = 210 МБ= 1024 МБ
Якщо є необхідність приблизно підрахувати об'єм інформації книжки, треба кількість символів на одній сторінці помножити на кількість сторінок. Нехай книжка має 256 сторінок по 3584 байти на сторінці. Об'єм інформації такої книги: 3584x256= 917504 байт = 896 кілобайт = 0,875 мегабайта.
Кодування повідомлень.
Як правило повідомлення зберігаються у вигляді
кодів. Кодування повідомлень – це подання їх за допомогою деякої послідовності
знаків. Кодування – спосіб зберігання і передавання інформації, форма
подання її на носіях.
Одне і те саме повідомлення можна кодувати по-різному. Системи кодування – абетка,
ноти.
Далі вчитель згадує:
-
біт –
найменша довжина війкового коду;
-
байт
– послідовність з 8 бітів;
-
загальна
кількість різних війкових кодів довжиною 1 байт – 28=256.
-
Для
кодування символів та для зберігання їх в запам’ятовуючих пристроях комп’ютера
найчастіше використовують американський стандартний код для обміну інформацією
– ASCII, який являє собою таблицю кодування загальновживаних знаків за
допомогою війкових кодів.
В процесі історичного розвитку
людство створило велику кількість різних мов для кодування повідомлень:
-
розмовні мови;
-
міміка і жести;
-
малюнки і креслення;
-
мова науки (математична, хімічна,
біологічна);
-
мова мистецтва (музика, живопис,
скульптура);
-
спеціальні мови (есперанто,
морський семафор, азбука морзе, азбука Брайля).
Комментариев нет:
Отправить комментарий