15. Методика формування в учнів навичок роботи з елементарними об’єктами графічного середовища ОС (операційної системи)

15. Методика формування в учнів навичок роботи з елементарними об’єктами графічного середовища ОС (операційної системи)

Більш складною задачею є пояснення призначення системного ПЗ. Потрібно дати зрозуміти учням, що системне ПЗ призначено, насамперед, для обслуговування самого комп'ютера, для керування роботою його пристроїв. Головною частиною системного ПЗ є Операційна система (ОС).

ОС — це набір програм, призначених для виконання деяких конкретних функцій керування апаратними і програмними засобами інформаційними системами. У рамках базового курсу неможливо і не потрібно детально пояснювати її склад і функції. Але загальне призначення, роль ОС у роботі комп'ютера учні повинні представляти.

Почніть з того, що повідомите назву ОС, що використовується в шкільних комп'ютерах. Наприклад: «Наші комп'ютери працюють під керуванням операційної системи MS DOS (або СР/М, або Windows-98)». Фразу потрібно побудувати саме так для того, щоб підкреслити, що ОС керує роботою комп'ютера. Повідомите, що при включенні комп'ютера відбувається завантаження операційної системи в оперативну пам'ять ЕОМ. Точніше кажучи, в ОЗУ завантажується з магнітного диска ядро ОС, тобто та частина системи, що повинна постійно знаходитися в оперативній пам'яті, поки працює комп'ютер. Диск, на якому зберігається ОС і з якого відбувається її завантаження, називається системним диском.

Учителеві не слід намагатися дати повне формальне визначення ОС - воно дуже складне для розуміння. Навчання інформатики повинне бути циклічним, тому на першому етапі варто познайомити учнів з поняттям ОС, а на наступних етапах - більш детально проаналізувати визначення.

Будь-які операційні системи, незалежно від типу, виконують три основні функції:

1) керування пристроями комп'ютера;

2) взаємодія з користувачем;

3) робота з файлами.

Не вдаючись у зайві подробиці, учитель повинен дати представлення учням про функції операційної системи на прикладі конкретної ОС, що використовується в класі. Ці представлення повинні залишатися в рамках відомостей, що необхідні для роботи користувача з ПК.

Отже, ви повідомили учням, як називається ваша ОС. Далі потрібно сказати про те, який режим роботи підтримує дана система: однозадачний або багатозадачний. Наприклад, MS DOS підтримує однозадачний режим роботи комп'ютера. Це значить, що в даний момент на комп'ютері може виконуватися тільки одна програма, запущена користувачем на виконання (ініціалізована користувачем). І тільки після того, як виконання цієї програми буде завершено, користувач може ініціалізувати іншу програму. А от операційна система Windows підтримує багатозадачний режим роботи комп'ютера. Користувач може запустити відразу кілька прикладних програм і працювати з ними одночасно. Запущені програми називаються активними задачами, і всі вони відбиваються значками на панелі задач Windows. Наприклад, можна одночасно запустити програми «Калькулятор», «Блокнот», «Paint»; на екрані з'являться вікна цих програм. Користувач, переходячи з одного вікна в інше, може по черзі працювати з цими додатками. При таких переходах попередня програма не закривається, тобто не вивантажується з оперативної пам'яті й у будь-який момент готова продовжити свою роботу, як тільки користувач повернеться в її вікно.

Керування зовнішніми пристроями комп'ютера — ще одна зі сторін першої функції ОС. До складу операційної системи входять спеціальні програми керування зовнішніми пристроями, що називаються драйверами зовнішніх пристроїв. Для кожного типу і кожної конкретної моделі зовнішнього пристрою існує свій драйвер. Іноді ОС автоматично підбирає підходящий драйвер, іноді про це приходиться піклуватися користувачеві.

Навчитися працювати на комп'ютері, це значить, насамперед, навчитися взаємодіяти з операційною системою. У комп'ютерній термінології для позначення способу, взаємодії програми з користувачем прийнятий термін користувальницький інтерфейс. Дуже зручно, коли користувальницький інтерфейс уніфікований. Прикладом такого уніфікованого інтерфейсу є середовище діалогової оболонки Norton Commander (NC). Її аналоги реалізовані в різних операційних системах. Не дуже грамотний користувач може і не знати, з якою ОС він працює, даючи команди NC. Однак, одна з цілей базового курсу — підготовка грамотного користувача. Тому учні повинні бачити за оболонкою операційну систему. Прикладом іншого уніфікованого системного інтерфейсу є «Робочий стіл» Windows. Це об'єктно-орієнтоване графічне середовище. З появою нових версій ОС Windows вона може в чомусь удосконалюватися, але основні принципи будуть зберігатися для дотримання спадкоємності, для зручності користувача.

Основні користувальницькі навички роботи з операційною системою зводяться до наступного:

ü уміти знаходити потрібну програму і ініціалізувати її виконання;

ü уміти виконувати основні операції з файлами: копіювати, переносити, видаляти, перейменовувати, переглядати вміст файлів;

ü одержувати довідкову інформацію про стан комп'ютера, про заповнення дисків, про розміри і типи файлів;

ü налагоджувати роботу ОС.

Спілкування користувача з ОС відбувається в діалоговому (інтерактивному) режимі. У залежності від використовуваного інтерфейсу, як форма запрошення ОС, так і спосіб передачі команди можуть бути різними. Якщо робота відбувається без використання якої-небудь зручної діалогової оболонки, то спілкування користувача з ОС виробляється через командний рядок. Таке можливо, наприклад, при роботі зі СР/М або MS DOS. На екрані в командному рядку з'являється символьний курсор, що вказує на те, що система готова до прийому команди. Звичайно в командному рядку ще вказується поточний диск і поточний каталог, з яким готова працювати ОС. Такий стан командного рядка користувач повинен сприймати як запрошення системи до введення команди. Далі користувач через клавіатуру вводить потрібну команду. При цьому він повинен точно дотримувати синтаксис команди, інакше вона не буде сприйнята.

Наприклад:    С:\ > сору filel.txt A:\file2.txt.

Перед значком «>» вказується інформація, виведена з запрошенням ОС, що вказує на поточний диск (С) і поточний каталог (кореневий). Після значка «>» записана команда, яку ввів користувач. Її зміст: скопіювати файл з ім'ям filel.txt з поточного диска і каталогу в кореневий каталог диска А під новим ім'ям file2.txt.

Сукупність команд, що розуміє операційна система, складає мову команд ОС. У такому режимі спілкування — режимі командного рядка, користувач повинен знати мову команд із усіма подробицями його синтаксису. Зараз досить рідко працюють на ПК у режимі командного рядка. Основним засобом спілкування є діалогові оболонки. Але, незалежно від того, використовується діалогова  оболонка чи ні, у будь-який ОС існує своя мова команд.

Працюючи з діалоговою оболонкою, користувач також формує команди ОС, тільки при цьому він використовує допоміжні засоби, що спрощують його роботу. При роботі з оболонками ознакою запрошення ОС є поява на екрані середовища (інтерфейсу) оболонки: панелей NC або Робочого столу Windows. Користувач віддає команди шляхом вибору з представлених на екрані меню, натисканням функціональних клавіш або яких-небудь груп клавіш. Використання оболонок звільняє користувача від необхідності знати подробиці синтаксису мови команд ОС. Однак користувач повинен розуміти, які команди він може віддати і як це зробити. Інтерфейс сучасних оболонок ОС досить дружній до користувача. У ньому застосовуються численні форми підказок і пояснень.

Третя функція операційної системи — робота з файлами. Ця робота здійснюється за допомогою розділів ОС, що називаються файловою системою. Первісні поняття, що повинні знати учні по даній темі, це ім'я файлу, тип файлу, файлова структура, логічний диск, каталог, шлях до файлу, дерево каталогів.

При вивченні операційної системи одним з основних є поняття файлу. Введення цього поняття повинне передувати знайомству з операційною системою. Учні повинні зрозуміти призначення файлу й описово засвоїти його визначення. Пояснення нового матеріалу будується за наступною схемою:

ü відомості для збереження і передачі зберігають на носіях,

ü інформація за деякими ознаками може групуватися, тоді виникає необхідність давати таким наборам відомостей визначені імена,

ü ідентифікувати їх з метою в майбутньому мати можливість відрізняти їх один від одного і знаходити серед сукупності подібних наборів.

У бесіді з учнями можна обговорити різні ознаки, за якими відбувається групування відомостей для подальшої обробки за допомогою комп'ютера. Учні в процесі обговорення можуть спробувати дати описове визначення поняттю файл: Файл – це сукупність відомостей, що можуть зберігатися й оброблятися за допомогою комп'ютера як єдине ціле, окремо від інших подібних сукупностей.

Основні характеристики файлу вводяться в евристичній бесіді, разом з учнями вчитель заповнює наступну схему: (Мал.1), що надалі можна використовувати як частину опорного конспекту.

Схема будується вчителем поступово, у ході обговорення відповідних питань, зв'язаних з поняттям файлу. Схема може самостійно доповнюватися учнями конкретними поясненнями і прикладами.