50. Основні поняття електронної таблиці.

50. Основні поняття електронної таблиці.

Для представлення даних в зручному вигляді використовують таблиці. Комп'ютер дозволяє представляти їх в електронній формі, а це дає можливість не тільки відображати, але й обробляти дані. Клас програм, що використовуються для цієї мети, називається електронними таблицями.
Особливість електронних таблиць полягає в можливості застосування формул для опису зв'язку між значеннями різних осередків. Розрахунок по заданих формулах виконується автоматично. Зміна вмісту якого-небудь осередку призводить до перерахунку значень всіх осередків, які з нею пов'язані формульними відносинами і, тим самим, до оновлення всієї таблиці відповідно до зміненими даними.
Застосування електронних таблиць спрощує роботу з даними і дозволяє отримувати результати без проведення розрахунків вручну або спеціального програмування. Найбільш широке застосування електронні таблиці знайшли в економічних та бухгалтерських розрахунках, але і в науково-технічних завданнях електронні таблиці можна використовувати ефективно, наприклад, для:
· Проведення однотипних розрахунків над великими наборами даних;
· Автоматизації підсумкових обчислень;
· Вирішення завдань шляхом підбору значень параметрів, табулювання формул;
· Обробки результатів експериментів;
· Проведення пошуку оптимальних значень параметрів;
· Підготовки табличних документів;
· Побудови діаграм і графіків за наявними даними.
Одним з найбільш поширених засобів роботи з документами, що мають табличну структуру, є програма Microsoft Excel.
Створення електронних таблиць Microsoft Excel
Програма Microsoft Excel призначена для роботи з таблицями даних, переважно числових. При формуванні таблиці виконують введення, редагування та форматування текстових і числових даних, а також формул. Наявність засобів автоматизації полегшує ці операції. Створена таблиця може бути виведена на друк.
Основні поняття електронних таблиць
Документ Excel називається робочою книгою. Робоча книга являє собою набір робочих аркушів, кожний з яких має табличну структуру і може містити одну або кілька таблиць. У вікні документа в програмі Excel відображається тільки поточний робочий лист, з яким і ведеться робота. Кожен робочий лист має назву, яка відображається на ярличку листа, що відображується в його нижній частині. За допомогою ярличків можна перемикатися до інших робочих листів, які входять в ту ж саму робочу книгу. Щоб перейменувати робочий лист, треба двічі клацнути на його ярличку.
Робочий лист складається з рядків і стовпців. Стовпці озаглавлені великими латинськими буквами і, далі, двобуквений комбінаціями. Усього робочий лист може містити до 256 стовпців, пронумерованих від А до IV. Рядки нумеруються цифрами, від 1 до 65 536 (максимально допустимий номер рядка).
Осередки і їх адресація. На перетині стовпців і рядків утворюються осередки таблиці. Вони є мінімальними елементами для зберігання даних. Позначення окремої клітинки поєднує в собі номери стовпця і рядка (в цьому порядку), на перетині яких вона розташована, наприклад: А1 або DE234. Позначення осередку (її номер) виконує функції її адреси. Адреси клітинок використовуються при записі формул, що визначають взаємозв'язок між значеннями, розташованими в різних осередках.
Одна з комірок завжди є активною і виділяється рамкою активної комірки. Ця рамка в програмі Excel грає роль курсору. Операції введення і редагування завжди виробляються в активній клітинці. Перемістити рамку активного осередку можна за допомогою курсорних клавіш або покажчика миші.
Діапазон клітинок. На дані, розташовані в сусідніх осередках, можна посилатися в формулах, як на єдине ціле. Таку групу осередків називають діапазоном. Найбільш часто використовують прямокутні діапазони, що утворюються на перетині групи послідовно йдуть рядків і групи послідовно йдуть стовпців. Діапазон клітинок означають, вказуючи через двокрапку номери осередків, розташованих в протилежних кутах прямокутника, наприклад: А1: С15.
Якщо потрібно виділити прямокутний діапазон комірок, то це можна зроб