41.
Використання цифрових
фотоапаратів.
Цифрова́ ка́мера, або цифрови́й
апара́т — пристрій, що використовується для зйомки відео та
створення фото-знімків або ж обох, в якому світлочутливим
матеріалом є матриця або кілька матриць, що складаються
з окремих пікселів, сигнал з яких представляється, обробляється і
зберігається в самому апараті в цифровому вигляді. Це найпоширеніший пристрій
при створенні цифрових фотознімків.
Більшість камер 21го сторіччя є цифровими.[1]
Цифрові відеокамери
Незважаючи на
функціональну схожість, цифрові відеопристрої найрізноманітнішого призначення,
такі як камери відеоспостереження і веб-камери, фотоапаратами зазвичай не
називаються, якщо не дозволяють зберегти знімки в самому пристрої або на
вставленому в пристрій носієві інформації.
Поєднання фото та відео у цифрових камерах
У низці випадків
сучасна відеозаписувальна апаратура має функції отримання статичних знімків, а
значна частина пристроїв, званих цифровими фотокамерами, має функцію здійснення
запису відеозображення та звуку і виводити відеосигнал у телевізійному форматі.
Тому кордон між відео- і фотообладнанням в цифрову добу в достатній мірі
умовний і визначається швидше тим, які завдання ставить оператор, ніж тим, яка
функціональна «начинка» камери.
Цифрові
фотокамери можна поділити на декілька класів:
·
Фотокамери із вбудованою
оптикою:
o
Компактні («Компактна мильниця» традиційних розмірів). Характеризуються малими
розмірами і вагою. Малий фізичний розмір матриці означає низьку чутливість або
високий рівень шумів. Також цей тип камер зазвичай відрізняється відсутністю чи
недостатньою гнучкістю ручних налаштувань експозиції.
o
Компактні фотокамери з
незмінними фікс-фокальними об'єктивами: Fujifilm FinePix X100, Sigma DP1. В основному, за винятком незмінної оптики, мають
характеристики беззеркальних фотокамер.
o
Надкомпактні,
мініатюрні. Відрізняються не тільки розмірами, але часто і відсутністю
видошукача та екрану.
o
Вбудовані в інші
пристрої. Відрізняються відсутністю власних засобів керування.
o
Псевдодзеркальна - зовнішнім виглядом нагадують дзеркальну камеру, а
також, як правило, крім цифрового дисплея, оснащені електронним видошукачем.
Зображення у видошукачі такого апарату формується на окремому цифровому екрані,
або на основному екрані, який здатен повертатися. Як правило, мають різьблення
на об'єктиві для приєднання насадок і світлофільтрів (приклад - Konica Minolta
серія моделей Z).
o
Напівдзеркальна -
камери, в яких є наведення по матовому склу через знімальний об'єктив, проте
немає можливості змінювати об'єктив. У таких апаратах оптична схема містить
світлороздільну призму, яка спрямовує від 10 до 50% світлового потоку на матове
скло, а інше передається на матрицю. (Приклади - Olympus E-10, E-20)
·
Фотокамери зі змінною
оптикою:
Комментариев нет:
Отправить комментарий