131. Послідовність команд. Алгоритм.

       Поняття алгоритму вводиться після розгляду декількох прикладів. На перший погляд все просто, але в процесі вивчення цього матеріалу можуть зустрічатися «підводні камені». До вибору прикладів з життя треба підходити обережно. Справа в тому, що чіткий запис навіть дуже простої і зрозумілої ситуації може викликати труднощі. 

      Типова методична помилка - пропозиція скласти алгоритм про перехід через вулицю. Школярі стикаються із труднощами: 1) відсутність настрою на чіткість мислення - у голові в школяра є цілісний образ даної дії, а потрібно дати формальний, препарований опис. 2) Вони не мають у своєму розпорядженні необхідних засобів для організації дій (вони не знають конструкцій розгалуження, циклів. 3) У завданнях подібного типу важко виділити елементарні дії. Звідси в школяра виникає відчуття, що його змушують викладати складною мовою прості речі.

         Учитель повинен насамперед настроїти мислення учнів на максимальну чіткість. Тут найкраще застосувати рольовий метод навчання. Коли від людини потрібно докладного й точного пояснення? Тому можна попросити учня представити себе в ролі пояснюючого, а іншу частину учнів - у ролі людини, яка маже скористатися алгоритмом.

Перші алгоритми повинні бути лінійні й короткі. Алгоритми повинні бути такими, щоб найпростіша зміна порядку дій приводила до невиконання або до невірних результатів.

Приклади:

1.      Пояснити молодшому братові, як відкрити двері ключем.

2.      Вас запросили в гості, а ви не знаєте як проїхати.

 У кожному прикладі необхідно звертати увагу на :

·         те, що ми описуємо складається з послідовності команд, що випливають одна за одною;

·         кожна команда зрозуміла чи ні;

·         черговість;

·         порядок дій;

·         те, що ми сказали, розраховано на схему поводження взагалі.

Тобто підводимо учнів до формулювання властивостей алгоритму.

Вводимо поняття алгоритму.

      Алгор́итм (латинізов. Algorithmi, від імені перського математика IX ст. аль-Хорезмі) — послідовність, система, набір систематизованих правил виконання обчислювального процесу, що обов'язково приводить до розв'язання певного класу задач після скінченного числа операцій. При написанні комп'ютерних програм алгоритм описує логічну послідовність операцій. Для візуального зображення алгоритмів часто використовують блок-схеми.
    Кожен алгоритм є списком добре визначених інструкцій для розв'язання задачі. Починаючи з початкового стану, інструкції алгоритму описують процес обчислення, які відбуваються через послідовність станів, які, зрештою, завершуються кінцевим станом. Перехід з одного стану до наступного не обов'язково детермінований — деякі алгоритми містять елементи випадковості.


Алгор́итм (латинізов. Algorithmi)
- це опис послідовності дій, які потрібно виконати для досягнення поставленої мети або здобуття заданого результату;
- це зрозумілий і точний опис скінченної послідовності команд, які потрібно виконати над вхідними даними для отримання результату.

З цих двох визначень нам більше підходить друге - оскільки перше є дещо загальним. Власне, кожна дія алгоритму задається окремою вказівкою (або командою). Їх кількість у записі алгоритму не визначає кількості кроків, які треба зробити для розв*язування задачі за цим алгоритмом. Іноді доводиться робити кроків більлше, іноді - менше, ніж команд в описі алгоритму, тому що залежно від поставлених умов деякі команди треба викону вати повторно, а деякі - не
виконувати зовсім.

Будь-який алгоритм складається з розрахунком на певного виконавця, який здатний зрозуміти та виконати кожну з ко манд алгоритму. Кожний виконавець має свій перелік команд, які він розуміє і може виконати. Цей перелік називається системою команд виконавця.

Для виконання алгоритму звичайно недостатньо самого алгоритму. Він містить лише інформацію про послідовність дій, потрібних для досягнення результату. Виконати алгоритм - це означає застосувати його до розв*язання конкретної задачі, тобто здійснити заплановані дії стосовно певної сукупності вхідних даних задачі.